Конспект до уроку виробничого навчання
«ПОДАТОК НА НЕРУХОМЕ МАЙНО «
від 18.03.2020
1 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти,
які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в
тому числі його частка.
Не є об’єктом оподаткування:
1) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власност
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій,
створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок
відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх
спільній власності);
2) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах
відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому
числі їх частки;
3) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
4) гуртожитки;
5) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з
аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської
ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та
перспективним планом формування територій громад;
6) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-
сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа,
визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються
одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
7) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються уб’єктами
господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в
малих архітектурних формах та на ринках;
8) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення
промислових підприємств;
9) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для
використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
10) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності
громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
11) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій;
12) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від
форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання
освітніх послуг.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової
нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх
часток, що перебувають у власності фізичної особи -платника податку, зменшується:
1) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
2) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
3) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі
одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та
житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний)
період (рік).
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової
нерухомості на яку меншується база оподаткування, встановлена цим підпунктом.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової
нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
1) об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів
перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням
органів місцевого самоврядування;
2) об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання
доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій
діяльності).
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що
створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад,
встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів
житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або
юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних
організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому
законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої
такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній
території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються
виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що
перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за
рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних
громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування
територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких
об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1
квадратний метр бази оподаткування.
За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової
нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи
юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300
квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума
податку, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової
нерухомості (його частку).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку
станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають
контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування
декларацію.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
1) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
2) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця,
що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій
декларації.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової
нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30
календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок
сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких
об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної
заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1
квадратний метр бази оподаткування.
За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової
нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи
юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300
квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума
податку, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової
нерухомості (його частку).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку
станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають
контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування
декларацію.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
1) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового
повідомлення-рішення.
2) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця,
що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій
декларації.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової
нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30
календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок
сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Рекомендована література
1. Податковий кодекс України. Відомості Верховної Ради України.: документ
2755-17, редакція від 01.01.2018 року. URL : www.rada.gov.ua
2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». N 2246-19.
Відомості Верховної Ради України. – К. : редакція від 07.12.2017 року. – URL :
3. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
покращення інвестиційного клімату в Україні» : документ 1797-19 редакція від
15.01.2017 року. URL : www.rada.gov.u
Інструкційна картка № 1
до уроку в/н «Нарахування податку на нерухоме майна.»
Заповнення звітності
Декларація.Власне декларація складається з двох частин: шапки та табличної частини. У шапці декларації юрособа вказує, крім усім відомої інформації про себе (своєї назви, виду діяльності, адреси та податкової, до якої подається декларація), також, що ця декларація є звітною (ставить позначку «Х» у графі «звітна»), та рік, на який вона подається (у графі 1.1 ставимо — 2020 рік).
Що стосується табличної частини декларації, то в неї переносять інформацію про розрахований податок окремо із додатків 1 (ряд. 5.1 ) і окремо із додатків 2 (ряд. 6.1), що подані до цієї декларації. При цьому
в табличній частині декларації відображається тільки річна сума податку, поквартальна розбивка — тільки в додатках
Звертаємо увагу! Той чи інший додаток подається тільки в тому випадку, коли в юрособи є певний вид об’єктів нерухомості, щодо яких слід нарахувати податок (вони не виключені з об’єкта оподаткування відповідно до п.п. 266.2.2 ПКУ). За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування (наприклад житлових об’єктів нерухомості), тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого виду об’єкта оподаткування (додаток 1), до декларації не додається (106.07 БЗ).
Додатки. Вони є основною частиною декларації з податку на нерухомість. У них проводиться нарахування податку для окремих видів об’єктів нерухомості, як за рік, так і в розрізі кварталів.
Розділ І передбачений для нарахування податку, розд. ІІ — для уточнення даних у раніше поданих додатках. Ми говоримо сьогодні про нарахування податку, тому далі будемо розглядати тільки порядок заповнення розд. І.
У розд. І додатків 1 та 2 податок нараховується окремо по кожному об’єкту нерухомості. Порядок заповнення окремого рядка розд. І додатка 1 та додатка 2 покажемо у таблиці.
Порядок заповнення розділу І додатків 1 та 2
Назва графи
|
Код графи додатка
|
Порядок заповнення
| |
№ 1
|
№ 2
| ||
Код типу об’єкта
|
2
|
2
|
Зазначається код типу об’єкта відповідно до ДК 018-2000. Його слід брати із правовстановлюючих документів. Якщо у них він не вказаний, то його можна довідатися, замовивши висновок у ДП «ДНДІАСБ» Держбуду, або просто самостійно вибрати код, який найбільше відповідає типу вашої нерухомості (примітка 4 до додатків 1 та 2).
До відома! Фіскали дозволяють при нарахуванні податку щодо майнового комплексу, складові частини якого різні за своїм функціональним призначенням (різні коди), податок нараховувати за кожною складовою комплексу окремо. Для цього у гр. 2 вони радять вказувати окремо відповідний тип (код) складових частин майнового комплексу (106.07 БЗ)
|
Код за КОАТУУ...
|
3
|
3
|
Зазначається код КОАТУУ органу місцевого самоврядування, якому підконтрольна територія, де розташований об’єкт нерухомості
|
Реєстраційний номер
|
4
|
4
|
Зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна, які берете із правовстановлюючих документів, а саме з витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно
|
Дата (дд.мм.рррр)
|
5-6
|
5-6
|
Вказуєте дату реєстрації права власності, або припинення реєстрації. Берете із правовстановлючих документів
|
Розмір частки/поділу загальної площі…
|
7
|
7
|
Цю графу заповнють тільки щодо тих об’єктів, щодо яких є у юрособи є спільна часткова або спільна сумісна власність. Берете із правовстановлючих документів
|
Площа об’єкта оподаткування (загальна)
|
8
|
8
|
Зазначаєте загальну площу нерухомості (у м2) на підставі документів, що підтверджують право власності на нього (з двома десятковими знаками після коми)
|
Кількість місяців перебування у власності, у кварталах
|
9-12
|
9-12
|
Вказуєте поквартально, скільки місяців протягом поточного року будівля перебуватиме у вашій власності. Якщо у вас немає договорів, з яких ви на початку року знаєте, що об’єкт в якийсь місяць року буде продано, то в кожній графі слід вказати 3
|
Ставка (%)
|
13
|
13
|
Зазначаєте ставку податку у відсотках для конкретної категорії об’єктів нерухомості, що визначена у рішенні органу місцевої влади на відповідний рік. Вона не може бути більшою за 1,5 %
|
Розмір мінзарплати...
|
14
|
14
|
Для розрахунку податку на 2020 рік слід брати розмір мінзарплати на рівні 4723 грн.
|
Застосування п.п.«ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Кодексу
|
15
|
—
|
Ця графа є лише у додатку 1. У ній юрособа вказує «25000» тільки щодо тих об’єктів житлової нерухомості, щодо яких застосовується суперставка, тобто щодо квартир площею понад 300 кв. м і житлових будинків площею понад 500 кв. м. Щодо інших, менш габаритних житлових об’єктів ця графа залишається порожньою
|
Річна сума податку (грн)
|
16
|
15
|
Розраховується річний розмір податку за конкретним об’єктом (у гривнях з копійками з двома знаками після коми) за формулою: — для житлової нерухомості (гр. 16 додатка 1) як добуток загальної площі (к. 8) та ставки податку, вираженої в гривнях (к. 13 х к. 14 : 100), до якого додається, за потреби, розмір суперставки (к. 15);
|
— для нежитлової нерухомості (гр. 15 додатка 2) як добуток загальної площі (к. 8) та ставки податку в гривнях (к. 13 х к. 14 : 100)
| |||
Пільга
|
17-19
|
16-18
|
Заповнюють тільки щодо об’єктів, які потрапили під пільгу. Код пільги берете із Довідника пільг № 95/1 від 28.12.2019 р., і на 2020 рік цей код буде «18010402». Розмір пільги у відсотках можете дізнатися із рішення органу місцевого самоврядування, а от суму пільги визначаєте самостійно пропорційно кількості місяців перебування нерухомого майна у власності протягом року
|
Сума податкового зобов’язання до сплати (грн)
| |||
усього
|
20
|
19
|
Щоб розрахувати суму до сплати, слід річну суму податку (гр. 16 додатка 1 чи гр. 15 додатка 2) розділити на 12 і помножити на кількість місяців, протягом яких нерухомість належатиме у цьому році підприємству (сума гр. 9, 10, 11, 12), і від результату, що отримано, слід відняти розмір пільги, наданої місцевими органами влади (гр. 19 додатка 1 чи гр. 18 додатка 2)
|
у тому числі розмір квартальних авансових внесків
|
21-24
|
20-23
|
Для розрахунку квартальної суми податку:
— за І — ІІІ квартал потрібно річну суму податку до сплати (ряд. 20 додатку 1 чи ряд. 19 додатку 2) розділити на кількість місяців які нерухомість буде у власності юрсоби протягом року і помножити на кількість місяців користування нерухомістю у відповідному кварталі.
Оскільки ми говоримо про заповнення річної декларації, то щоб розрахувати квартальний розмір податку можна просто розділити річну суму податку на 4.
— за IV квартал потрібно знайти різницю між річною сумою податку до сплати і сумою квартального податку до сплати за І — ІІІ квартали
|
Такі правила заповнення не стосуються тільки ряд. 3 табличної частини додатків 1 та 2. У цьому рядку відображається загальний річний і квартальний розмір податку до сплати за всіма об’єктами, що потрапили у відповідний додаток. Щоб знайти річний та квартальний розмір податку, юрособа має підсумувати показники відповідної колонки усіх рядків, в яких нараховано розмір податку.
Сума, що відображена у ряд. 3 додатків 1 та 2, щодо розміру річного податку буде перенесена до табличної частині декларації (ряд. 5.1 додатка 1 та ряд. 6.1 додатка 2).
Сплачувати розрахований у декларації і додатках до неї податок слід авансовими внесками щокварталу до 30-го числа місяця, що настає за звітним кварталом за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування (пп. 266.9 та 266.10 ПКУ).
Приклад. Підприємство має у власності 4 об’єкти нерухомості, а саме:
— два житлових об’єкти — квартира площею 85 м2 та котедж площею 700 м2. Ставка податку для таких об’єктів житлової нерухомості на 2020 рік становить 0,1 та 0,3 % від мінзарплати відповідно;
— два нежитлових об’єкти — офісна будівля площею 320 м2 та гараж площею 1000 м2. Ставка податку для таких об’єктів нежитлової нерухомості на 2020 рік становить 0,7 та 1 % від мінзарплати відповідно.
Для таких об’єктів нежитлової нерухомості, як гаражі та криті автомобільні стоянки, міська рада встановила пільгу з податку на нерухомість у розмірі 25 %.
Фрагмент декларації та додатків 1 і 2 до неї наведемо на рис. 1, 2, 3.
Рис. 1. Фрагмент декларації з податку на нерухомість
Рис. 2. Фрагмент розділу І додатка 1
Строки видачі коштів
Передусім давайте розберемося, у які строки підприємство зобов’язане видати працівникові кошти на відрядження або під звіт. Чи можна видати їх набагато раніше? Чи є якісь установлені законодавством часові межі для видачі таких коштів?
Розпочнемо з авансу на відрядження. Конкретних строків видачі авансу на відрядження чинними нормативними документами не встановлено. Тому питання про те, коли працівника слід забезпечити авансом, підприємство вирішує самостійно. Єдина рекомендація: аванс слід видавати після підписання наказу (розпорядження) про відрядження і до від’їзду працівника. При цьому потрібно врахувати час, необхідний для проведення працівником витрат, пов’язаних з таким відрядженням, наприклад для придбання проїзних квитків.
При видачі коштів під звіт на господарські потреби підприємства потрібно орієнтуватися на п. 19 Положення № 148, де визначені конкретні строки повернення підзвітних сум (див. вище). Відповідно кошти під звіт слід видати так, щоб у працівника була можливість зробити закупівлю товарів (робіт, послуг) і своєчасно відзвітувати за здійснені витрати на госппотреби.
http://www.visnuk.com.ua/uk/news/100013293-priklad-rozrakhunku-sumi-podatku-na-nerukhomist
Немає коментарів:
Дописати коментар